Школа в далекому минулому

  • Перша згадка про школу в Ваньовичах датується 1900 роком. Першою вчителькою була Францішка Йосипівна Твардевич (прізвище по чоловіку).Це була розумна і далекоглядна людина. Вона розуміла, що освіта для дітей селян –це дорога до кращого життя. Зуміла переконати людей ,щоб вони віддали своїх дітей до школи, придбали їм необхідне приладдя до ,одяг, взуття на зимовий період.
  • Пані вчителька (як тоді її величали ) була бажаним гостем в кожній селянській родині. Її поважали, допомагали чим могли. Навчанням було охоплено всіх дітей ваньовичан, серед них були діти з польських, єврейських і циганських родин.
  • Навчання велося польською мовою, у дві зміни. Зранку навчалися менші школярі, пізніше – старші. Як згадували старожили , старші діти вчилися за прискореною програмою.
  • У школі було 4 кімнати: 2 великі –це класи,2 менші –це квартира учительки.
  • Батьки забезпечували вчительку дровами для опалення, заготовляли овочі, робили ремонт в школі.
  • Для потреб школи виділяло кошти церковне братство, священик.
  • Францішка Йосипівна сіяла добро і любов серед всіх жителів .Її поважали ,до її порад прислухались.
  • Дітей вона вчила читати ,писати ,рахувати, розучувала колективні декларації, розповідала дітям про різні держави, письменників.
  • Разом з отцем Боберським організували в 1901 році товариство ”Просвіта”. Цьому передувала велика просвітительська робота священика. Ще 15 травня 1898 року він вирішив ознаменувати 50-річчя скасування панщини, і ваньовичани підтримали його. Перед церквою, на горбі, був поставлений хрест, під яким зачитувались матеріали із книжечки , видало товариство «Просвіта».Тут побудували хату–читальню, яку здали в експлуатацію разом із школою. В хату-читальню збирались дорослі господарі, і отець ,і вчителька вчили людей грамоти ,вели просвітницьку роботу.
  • І коли далекого 1928 року Францішка Йосипівна з дочкою приїхали у Ваньовичі, то її всі вітали. З любов’ю згадувала вона, як приємно було працювати і спілкуватися з людьми у ті далекі часи.
  • І лише у 1935 році в село прийшла працювати вчителька-українка Хоміцька(Затварська) Лідія Ярославівна, яка пропрацювала в школі до 1960 року і навчила не одне покоління людей.
Кiлькiсть переглядiв: 411